ОСТРОЗЬКІ

Рід князів Острозьких (лит. Otrožskis, укр. Острозькі). Походження Острозьких достовірно не встановлено. В історичних джерелах рід з’являється 1386 року, коли згаданий князь Федір Данилович. Його батьком вважається Данило Острозький, походження якого залишається дискусійним.

За часів Костянтина Острозького князі Острозькі та їхні біографи виводили свою родовід від легендарного «первопредка всех русин – Руса», стверджували, що вони нащадки «короля Руси – Даниила Галицкого» і великого князя Київського Володимира «первокрестителя».

Єдина документально підтверджена з цих версій передбачає походження Острозьких від великого князя Київського Святополка II Ізяславича, другої за старшинством гілки Рюриковичів після галицьких Ростиславичів. Оскільки князівські вотчини Острозьких займали територію колишнього Турово-Пінського князівства (див. Білорусь). У цьому князівстві протягом усієї його історії правили нащадки великого князя Святополка II Ізяславича.

Герб князів Острозьких, XIV – XV ст. На основі: Олег Однороженко. Князівська геральдика Волині середини XIV–XVIII ст. – Харків, 2008. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін

Герб князів Острозьких. «Гербовник Польщі від середньовіччя до XX століття». Тадеуш Гайл (польськ. Tadeusz Gajl), Гданськ 2007 рік. Автор – Avalokitesvara. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін

У період процвітання роду, наприкінці XVI століття, князі Острозькі були найбагатшими й наймогутнішими землевласниками у Великому князівстві Литовському: у їхньому володінні перебували 24 міста, 10 містечок і кілька сотень сіл. Родове гніздо родини – Острозький замок у місті Острог (нині місто в Рівненському районі Рівненської області). Нині ансамбль замку складають Башта Мурована (XIV століття), Кругла вежа (XVI століття), Богоявленський собор (XV – XVI ст.), надбрамна дзвіниця (1905 рік) та фрагменти стін.

Острозький замок. 1835 рік. Джерело – Leonard Chodźko. La Pologne… T. 1. Paris 1835. Суспільне надбання. Фото без змін

Острозький замок. «Вежа мурована». XIV століття. Фото 24 травня 2012 року. Автор – Борис Мавлютов. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін

Острозький замок. Джерело – https://hromadske.ua/ru/posts/ostrozhskij-zamok-mogut-otrestavrirovat-v-ramkah-programmy-bolshoe-stroitelstvo. Фото без змін

Острозький замок. Кругла вежа. XVI століття. Фото 1 квітня 2019 року. Автор – Posterrr. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International. Фото без змін

Відомо, що князі Острозькі були опікунами Києво-Печерського монастиря, де деякі з них були поховані.

У Києво-Печерському монастирі й Успенському соборі монастиря були поховані представники роду князів Острозьких:

князь Федір Данилович Острозький (в чернецтві Феодор), помер 1446 р., його мощі спочивають у Дальніх печерах монастиря;

Агафія (Агата) Чурилівна Бродовська, дружина князя Федора Даниловича Острозького, донька пана Чурила Бродовського, черниця під ім’ям Агриппина, похована у Печерському монастирі;

Тетяна (Анна) Семенівна Гольшанська, померла 12.07.1522 р., 1-ша дружина князя Костянтина Івановича Острозького, єдина донька князя Семена Юрійовича Гольшанського герба «Гіпоцентавр», похована у Печерському монастирі;

князь Костянтин Іванович Острозький, помер 11.09.1530 р., похований в Успенській церкві;

княгиня Мар’янна Острозька.

***

Після смерті князя Костянтина Івановича Острозького турботу про Києво-Печерський монастир продовжив його син князь Костянтин (Василь) Костянтинович Острозький, воєвода Київський 1559 – 1608 рр. Він помер 29 лютого 1608 року в Острозі, у віці 82 років. Деякі видання повідомляють, що князь Костянтин Костянтинович був також похований у Печерському монастирі. Насправді він був похований 27 квітня 1608 року в крипті замкової Богоявленської церкви в Острозі, поруч із сином Олександром.