ЄВФИМІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Євфимія Володимирівна (в чернецтві Євпраксія) (укр. Євфимія Володимирівна), нар. бл. 1099 р. Київ – померла 04.04.1138 р. Київ, у віці близько 40 років, дочка великого князя Київського Володимира II Всеволодовича «Мономаха». Історичні відомості про дату народження, фізичні особливості та зовнішній вигляд відсутні.

1112 року Євфимію було видано заміж за короля Угорщини Кальмана I «Книжника» (угор. Könyves Kalman, помер 03.02.1116 року). Король був старший за неї щонайменше на 25 років і страждав на серйозну хворобу, імовірно, хронічний середній отит. Проте невдовзі Кальман викрив Євфимію в подружній зраді й вагітну дружину відіслав назад до Києва. Справжня причина розриву шлюбу невідома, звинувачення Євфимії в невірності з’явилося пізніше. Історики припускають, що справа полягала у зміні політичного курсу Володимира «Мономаха», зокрема у зміні його ставлення до Волині, союзниці Угорщини, та Візантії.

Уже при батьківському дворі в Києві 1113 року Євфимія народила сина Бориса Конрада (угор. Borisz, загинув 1154 року). Він не був визнаний Кальманом рідним сином, але згодом брав участь у боротьбі за угорський престол.

Пізніше Євфимія віддалилася до монастиря поблизу Києва, де провела решту життя.

Під 6646 (1138) роком Іпатіївський літопис повідомляє, що: «преставися Володимерна Ефимья месяца априля в 4 день, в понеделник, порозное неделе», тобто 4 квітня. У Київському літописі ця подія під 6647 (1139) роком, у Хлєбніковському списку Іпатіївського літопису вона померла 11 лютого. Лаврентіївський літопис додає, що поклали її: «на Берестовемь у святаго Спаса».

 

***

Згідно з радянською археологинею Галею Федорівною Корзухіною (померла 1974 року), Євфимії могла належати срібна чаша іноземного походження, знайдена 1876 року у великому київському скарбі в садибі Чайковського по вулиці Рейтарській (укр. Рейтарська вулиця). На чашу був нанесений напис із двох слів: «княжа» та «Спасова». Можливо, після смерті Євфимії чаша з іншими цінностями перейшла до її сина Бориса Коломановича, який проживав десь у межах «Города Ярослава».

У 1909 – 1914 рр. під час ремонтно-реставраційних і археологічних робіт біля східної стіни північного ризаліту Церкви Спаса російський архітектор і реставратор Петро Петрович Покришкін виявив і дослідив 1914 року гробницю під № 1 з цегли-плінфи, яка, вочевидь, раніше розкривалася. Дві знайдені шиферні плити свідчили, що це поховання великокнязівського часу. Було висловлено думку, що в гробниці спочиває дочка великого князя Київського Володимира «Мономаха» і сестра великого князя Київського Юрія Володимировича «Довгорукого» – Євфимія. Матеріали цих розкопок не збереглися.

План церкви з гробницею (місце позначене синім кольором). Зі стенда перед гробницею. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman

У 1989 – 1990 рр. під час археологічних досліджень експедиція Інституту археології Національної академії наук УРСР під керівництвом українського фахівця з археології та архітектури Київської Русі й середньовічної України Віктора Олександровича Харламова 1990 року гробницю під № 1 з плінфи було виявлено вдруге.

Церква Спаса на Берестовому XI – XXI ст. Зведений план археологічних розкопок 1914, 1989 – 1990 і 2002 років. Київський археолог Володимир Гончар, 2002 рік. Джерело – Балакин С.А. Некрополь церкви Спаса на Берестове: история исследования и современные проблемы. – Русь Киевская – Русь Московская. – Москва: Планета-2000, 2003. – С. 134. Фото без змін

Фото 2020 року. Джерело – https://kiev-foto.info/ru/tserkvi/2066-tserkov-spasa-na-berestove. Фото без змін

Гробниця розташована праворуч біля церкви. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Верхня частина гробниці була викладена з цегли початку XX століття на цементно-піщаному розчині та накрита масивною шифеною плитою. Така сама плита перебувала й в основі гробниці. Аналіз будівельного матеріалу вказує на давньоруське походження гробниці – 1-ша половина XII століття. Розміри гробниці: 1,94 × 0,78 метра, висота 0,85 метра.

Розкопки В.О. Харламова. 1990 рік. Зі стенда перед гробницею. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Вигляд гробниці з півночі. Розкопки В.О. Харламова. 1990 рік. Зі стенда перед гробницею. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman

У гробниці виявлено зорієнтований головою на захід скелет завдовжки близько 1,55 метра. Кістки скелета здебільшого перебували в правильному анатомічному, витягнутому положенні на спині. Зафіксовано відсутність лише деяких фрагментів черепа, фаланг пальців рук і ніг. Череп, який був повернутий праворуч, лежав у заглибленні підголовника. Такі підголовники часто знаходять у київських середньовічних похованнях ченців, що може свідчити про чернечий статус небіжчика чи небіжчиці, сестра Юрія «Довгорукого» померла черницею.

Вигляд гробниці з півночі. Розкопки В.О. Харламова. 1990 рік. Джерело – https://cyberleninka.ru/article/n/mediko-kriminalisticheskoe-issledovanie-ostankov-iz-zahoroneniya-predpolozhitelno-yuriya-dolgorukogo-i-chlenov-ego-semi-versii-i/viewer. Фото без змін

У 1990 – 2002 рр. українські вчені провели антропологічні та судово-медичні дослідження кісткових решток із гробниці.

2002 року в Києві антропологічні дослідження кісток із гробниць 1, 2 і 3 проведені антропологом Інституту археології АН УРСР кандидатом біологічних наук Олександрою Д. Козак та німецьким антропологом Мартіном Шульцем (нім. Martin Schulz). У короткій виписці зі Звіту про результати антропологічного дослідження кісток щодо скелета 1 сказано: «…судя по развитию рельефа и размерам черепа, строению нижней челюсти, орбит и сосцевидных отростков, скелет вероятно женский. Возраст – не более 35 лет: черепные швы открыты, в том числе и с внутренней стороны черепа. Линия срастания эпифизов и диафиза берцовой кости не заметны, хотя на сломе эта линия ещё сохранена. Стёртость зубов по схеме М.М. Герасимова соответствует возрасту 30-35 (40 лет по И.Д. Потехиной). Гистологическое исследование среза берцовой кости … начальные стадии остеопороза (лат. osteoporosis), что указывает на возраст не менее 30 и не более 35 лет (в данном случае, как и в остальных, речь идёт о биологическом, а не о паспортном возрасте). Слева зубы стёрты сильнее, чем справа, что объясняется асимметрией черепа и видимо привело к асимметрии образования зубного камня. Дегенеративные изменения в височно-нижнечелюстном суставе (вероятно в молодом возрасте)…

Несиметрична порозність відзначена у склепінні орбіт. Зліва процес більш розвинений. У даному разі найімовірніше патологія пов’язана із запаленням слізних залоз або іншим запальним процесом в області орбіт.

Зміни, що вказують на хронічні запалення середнього вуха, знайдені на дні барабанної порожнини праворуч, набагато сильніше, ніж ліворуч.

Збереглася ліва велика гомілкова кістка… Лінії Гарріса, які маркують стресові епізоди в дитячому та підлітковому віці, видно на зламі кістки. … Суглоби не мають виражених вікових і запальних змін».

Водночас доказова база отриманих археолого-антропологічних відомостей виявилася недостатньою для категоричних висновків про належність знайдених 1990 року решток Євфимії Володимирівні. Однією з причин була відсутність порівняльного дослідження кістяка з метою встановлення його біологічної спорідненості та належності до князівської гілки Мономаховичів.

2006 року російським ученим були передані проби кісток із гробниці, знайденої 1990 року, для проведення експертизи, оскільки в Російській Федерації є рештки князів з роду Рюриковичів. Тому вони могли порівняти їхню ДНК з ДНК кісток людини, знайденої в гробниці біля Церкви Спаса на Берестовому.

У 2006 – 2008 рр. на прохання Московського фонду міжнародного співробітництва імені Юрія Довгорукого ФДБУ «Російський Центр судово-медичної експертизи» МОЗ РФ (директор А.В. Ковальов) провів медико-криміналістичне дослідження решток із гробниці. Паралельно з імовірним скелетом Євфимії Володимирівни було досліджено мощі великого князя Володимиро-Суздальського Андрія Юрійовича «Боголюбського» (нар. бл. 1111 р. – убитий 29.06.1174 р.), сина Юрія «Довгорукого» і племінника Євфимії, що перебувають у раці Успенського собору міста Володимира (нині адміністративний центр Володимирської області Російської Федерації). Їхня достовірна належність до гілки Мономаховичів ні в кого з істориків сумнівів не викликає.

Анатомо-морфологічні особливості. Кісткові рештки, імовірно Євфимії Володимирівни, збереглися майже в повному обсязі. Кістки сухі, світло-коричневого кольору, з наявністю множинних поздовжніх тріщин і поверхневої деструкції коркового шару, на дотик крихкі й легкі. Скелет, що включає: череп із нижньою щелепою та 19 зубами (11 зубів випали посмертно, 2 зуби видалені за життя); 3 фрагменти верхньої частини лівої великої гомілкової кістки; таранну й латеральну клиноподібну кістки лівої стопи. Статевий диморфізм черепа виражений за жіночим типом (ДК=-39,79). Розмірні характеристики великої гомілкової та таранної кісток з тенденцією до полінейтральності. За краніометричними даними скелет належав жінці з переважаючими рисами північноєвропейської локальної раси.

Череп у положенні анфас. Джерело – https://cyberleninka.ru/article/n/mediko-kriminalisticheskoe-issledovanie-ostankov-iz-zahoroneniya-predpolozhitelno-yuriya-dolgorukogo-i-chlenov-ego-semi-versii-i/viewer. Фото без змін

Череп мезокранної конфігурації, середньої масивності; обличчя орто-мезогнатне, горизонтальне профілювання обличчя середнє; обличчя середньовисоке й широке; ніс відносно вузький і сильно виступаючий; підборіддя різко виступаюче; контур нижнього краю підборіддя у вигляді широкої сплощеної дуги; глибока поперечна борозна між підборідними отворами.

Велика гомілкова кістка масивна, характеризується за сучасними мірками середньою довжиною, великими периметрами діафіза переважно за рахунок переважання сагітальних його розмірів над поперечними. Зазвичай це характерно для західного варіанта північноєвропейського антропологічного типу. Довжина й ширина таранної кістки середні, на відміну від блока, який свідчить про широку й масивну щиколотку.

Загальний вигляд кісткових решток. Джерело – https://cyberleninka.ru/article/n/mediko-kriminalisticheskoe-issledovanie-ostankov-iz-zahoroneniya-predpolozhitelno-yuriya-dolgorukogo-i-chlenov-ego-semi-versii-i/viewer. Фото без змін

Можливості судження про вікові зміни обмежені через наявність лише великої гомілкової та таранної кісток. Зазначені кістки сформовані правильно й у повному обсязі. Їхні суглобові поверхні гладкі й позбавлені крайових екзостозів. Мікроструктура великої гомілкової кістки характерна для зрілого віку, який у жінок зазвичай триває від 25 років до 40 років.

За ступенем облітерації швів ектокраніальної та ендокраніальної поверхонь черепа, з урахуванням стану лицевих швів, вік жінки перебував в інтервалі від 23,8 до 31,7 року (в середньому 27,7 року), за стертістю зубів – 35-40 років. Проте ймовірний хронологічний вік міг становити 40-45 років.

Річ у тім, що в осіб з ознаками конституційно підвищеної функції щитоподібної залози, а в цієї жінки вони мали місце (метопічний і соскоподібний шви, множинні вставні кісточки в швах та ін.), темпи вікової інволюції сповільнені в середньому на 5-7 років.

Скелет, визначення типу тілобудови жінки проводили за схемою І.Б. Галанта з урахуванням розмірів і форми обличчя. Вихідні ознаки: довжина тіла жінки близько 159,7 см, маса тіла 56,7-59,3 кг, переважання категорій сагітальних розмірів великої гомілкової кістки над поперечними та поздовжніми, середні габаритні розміри й широкий блок таранної кістки, ослаблений, судячи з краніо-остеометричними даними, статевий диморфізм скелета, ознаки конституційно підвищеної функції щитоподібної залози, відносно масивний щелепно-лицевий відділ при вираженій грацильності лобової частини. Відзначені риси зазвичай спостерігаються у високих худорлявих жінок з масивним кістяком і добре розвиненою мускулатурою. Віднести її до конкретного соматотипу схеми Галанта не видається можливим через відсутність достатнього остеологічного матеріалу.

Аномалії та анатомічні варіанти. Метопічний шов (повний), додатковий лускато-соскоподібний шов на соскоподібних відростках. Вставні кісточки в птеріонній області праворуч і по ходу переднього відділу лускатого шва. Вставна кісточка в області лямбди (os apices lambdae), вормієві кісточки середньої та астеріонної ділянок потиличного шва (os vormii) праворуч (ліворуч цей відділ черепа зруйнований), вставна кісточка в області астеріона (os asterion) праворуч (конституційна гіперфункція щитоподібної залози).

Підвищення по ходу піднебінного шва (torus palatinus). Додатковий отвір клиноподібної кістки попереду від овального отвору (foramen ovale).

Великі шилоподібні відростки. Протяжний кістковий відросток верхнього гребеня правої піраміди скроневої кістки в напрямку до правого краю турецького сідла.

Ушкодження та захворювання. Прижиттєва втрата двох зубів мудрості (на верхній щелепі праворуч, на нижній щелепі ліворуч). Лунка лівого зуба мудрості в стадії закриття, лунка зуба мудрості праворуч з одонтогенною кістою та дефектом передньої стінки альвеоли.

Різка асиметрія висоти гілки нижньої щелепи: ліва 57 мм, права – 60 мм, дегенеративно-дистрофічні зміни правого скронево-нижньощелепного суглоба (наслідки імовірної травми тіла нижньої щелепи). Осередкова ділянка у вигляді «апельсинової шкірки» на склепінні лівої орбіти (cribra orbitale – ?). Ознаки хронічного запалення лобових пазух (фронтит ?). Хронічний отит праворуч (?).

Загоєне поверхневе ушкодження потиличної кістки праворуч розмірами 8 × 13 мм з ознаками періоститу.

Висновки ФДБУ «Російський Центр судово-медичної експертизи» МОЗ РФ щодо медико-криміналістичного дослідження решток із гробниці біля Церкви Спаса на Берестовому були опубліковані 2015 року. У них сказано: отримані результати, узяті в сукупності з матеріалами раніше проведених досліджень (архівні, археологічні, антропологічні, судово-медичні), припускають висновок про належність поховання представнику князівської гілки Мономаховичів: Євфимія Володимирівна, дочка Володимира «Мономаха», похована 1138 року «на Берестовемъ у святого Спаса». Вік на момент смерті 40±5 років, довжина тіла 157,1 – 161,2 см, худорлява жінка з масивним кістяком і добре розвиненою мускулатурою, імовірна маса тіла 56,7 – 59,3 кг.

Проте й нині наукових даних недостатньо для впевненої ідентифікації небіжчиці з гробниці з відомою історичною постаттю.

Гробниця, в якій перебувало поховання, законсервована. Її залишили на колишньому місці й засипали піском, щоб згодом тут же й поховати рештки покійної.

Гробниця праворуч. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Гробниця. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman