СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР
Церква св. Спаса (Спаський собор), нині Спасо-Преображенський собор у Чернігові (укр. Спасо-Преображенський собор у Чернігові, назва згідно з Реєстром нерухомих пам’яток України: «Спасо-Преображенський собор (1036 р.) або Спаський собор), один із найдавніших християнських храмів на території України, унікальний зразок давньоруської архітектури, зберігся в перебудованому вигляді. Служив кафедральним храмом Чернігово-Сіверського князівства, а також головною усипальницею місцевих князів (Святославичів-Ольговичів) та ієрархів православної церкви. Протягом усієї своєї історії він був головним символом державної та духовної єдності давньої Чернігово-Сіверської землі.
Нині Спасо-Преображенський собор – музей, що входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (укр. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»), об’єкт культурної спадщини України, номер: 74-101-0001. Храму надано статус – пам’ятка архітектури національного значення з охоронним № 811. Собор значиться серед кандидатів на включення до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фото 3 листопада 2018 року. Автор – Тестов І.В. Ліцензія – Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 Міжнародна. Фото без змін
Фото 28 вересня 2013 року. Автор – Nataliya Shestakova. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін
Місцезнаходження храму. Церква св. Спаса була збудована на городищі в центрі чернігівського Детинця, нині Парк культури та відпочинку імені М.М. Коцюбинського або Парк Детинець (укр. Парк культури та відпочинку імені М.М. Коцюбинського), адреса вулиця Преображенська (укр. Преображенська вулиця), 1а.
План Детинця (Валу) X – середина XIII ст. 1 – Спаський собор; 2 – Борисоглібський собор; 3 – церква-усипальниця кінця XI століття; 4 – Благовіщенська церква; 5 – кам’яний храм початку XIII століття, розкопаний 1956 року; 6 – місце виявлення поховань Михайлівської церкви; 7 – церква XII століття на Верхньому Замку. Джерело – Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013. – С. 18. Фото без змін
Історія Спаського храму поділена на два періоди:
Опис Спаського храму поділений на два періоди:
Матеріали досліджень храму – наукові звіти, колекції архітектурних і археологічних матеріалів, креслення, фотографії, замальовки тощо зберігаються в Національному заповіднику «Софія Київська» (м. Київ), Науковому архіві Інституту археології Національної академії наук України (укр. Науковий архів Інституту археології Національної академій наук України) (м. Київ), Архіві Інституту «УкрНДІпроектреставрація» (укр. Архів Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація») (м. Київ), Науковому архіві Інституту історії матеріальної культури Російської академії наук (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація), Науково-дослідному музеї Російської академії мистецтв (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація), Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (укр. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»), Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського (укр. Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського).
Починаючи з XVIII століття, різні автори, використовуючи непрямі свідчення та повідомлення пізніх джерел, намагалися скласти якомога «повніший перелік осіб», похованих у Спаському соборі. Ці переліки відрізняються між собою різним ступенем достовірності. Один із таких у 2-й половині 1880-х років з ініціативи соборного старости, чернігівського губернатора Олександра Костянтиновича Анастасьєва, навіть увічнили на бронзовій дошці. Її розмістили на стіні Борисоглібського собору, розташованого поруч зі Спаським. Як зазначив російський і радянський історик Михайло Миколайович Бережков (помер 1932 року), у цьому списку були явні грубі помилки, які «на красивой доске, красиво награвированные … стают особенно вопиющими». Втім, до нашого часу ця дошка не збереглася, і відома лише з описів.
Згідно з літописами в храмі, біля храму та «в тереме» (усипальниці) були поховані:
Мстислав Володимирович «Хоробрий», князь Чернігівський, помер 1036 р.;
Анастасія, дружина князя Мстислава Володимировича «Хороброго»;
(?) Ігор Ярославич, син великого князя Київського Ярослава I «Мудрого», помер 1060 р.;
Святослав Ярославич, князь Чернігівський, великий князь Київський, помер 27.12.1076 р.;
Гліб Святославич, князь Тмутараканський, старший син князя Святослава Ярославича, убитий 30.05.1078 р.;
Олег Святославич «Гориславич», князь Чернігівський, князь Новгород-Сіверський, помер 01.08.1115 р.;
Ігор Ольгович, князь Новгород-Сіверський, великий князь Київський, убитий 09 або 19.09.1147 р., перепохований у храмі 1150 року, канонізований;
Володимир Давидович, князь Чернігівський, загинув 19 (або 26).05.1151 р., похований у Чернігові без зазначення місця поховання. Згідно з Воскресенським літописом (звід XVI століття) похований у Спаському храмі – «в церкви святого Спаса»;
Костянтин I, митрополит Київський і всієї Русі, помер 05.06.1159 р., канонізований;
Святослав Ольгович, князь Чернігівський, помер 15.02.1164 р., похований у Чернігові без зазначення місця поховання;
Ярослав Всеволодович, князь Чернігівський, помер 1198 р.;
Ігор Святославич, князь Новгород-Сіверський, князь Чернігівський, помер навесні 1201 р.
Михайло Всеволодович, князь Чернігівський, великий князь Київський, страчений 20.09.1246 р., перепохований у храмі 1246 року, 1572 року його рештки перевезені до Москви.