ПОХОВАННЯ В КИЄВІ
Київ (др.-рус. Кыѥвъ, укр. Київ), столиця й найбільше місто України, одне з найстаріших міст Європи. Через значення міста як історичного центру Русі місто називають «матір’ю міст руських». Київ являє собою окрему адміністративно-територіальну одиницю України та є культурним, політичним, соціально-економічним, транспортним, науковим і релігійним центром країни. Київ – адміністративний центр Київської області, хоча й не входить до її складу, маючи особливий правовий статус.
Прапор і герб Києва. Автор – Leonid76. Суспільне надбання. Фото без змін
Місцезнаходження міста. Київ розташований на півночі України, в середній течії Дніпра і є центром Київської агломерації.
Джерело – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2#/map/0. Фото без змін
Історія міста:
На території нинішнього Києва князі та члени їхніх родин згідно з літописами були поховані:
1. Церква св. Ірини-Орини («Дирова могила»), не збереглася;
2. Аскольдова могила, поховання не знайдено;
3. Олегова могила (гора Щекавиця), поховання не знайдено;
4. Церква з первинною могилою княгині Ольги, не збереглася;
5. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Десятинна), не збереглася;
6. Софійський собор, зберігся в перебудованому вигляді;
7. Церква св. Георгія Побідоносця, не збереглася;
8. Андріївський (Янчин) монастир, не зберігся;
9. Церква Успіння Богородиці, не збереглася;
10. Михайлівський Золотоверхий монастир:
Церква св. (апостола) Петра, не збереглася;
Церква святого (архістратига) Михаїла, відновлена;
11. Печерський монастир:
Церква Успіння Богородиці, відновлена;
Ближні печери, збереглися;
12. Церква Богородиці Влахернської на Клові при Кловському (Стефановому) монастирі, не збереглася;
13. Церква св. Феодора Тирона при Феодорівському монастирі, не збереглася;
14. Церква Симеона при Симеонівському монастирі, не збереглася;
15. Церква Спаса на Берестові, зберігся в перебудованому вигляді;
16. Кирилівська церква-монастир, збереглася в перебудованому вигляді;
17. Хрестовоздвиженська церква, не збереглася.
ІСТОРІЯ ЗНАЙДЕНИХ У КИЄВІ ГРОБНИЦЬ
(червоним кольором вказані ті, які експонуються)
У руїнах давньої Десятинної церкви та поблизу неї знайдені (У похованнях, розкопаних Олександром Семеновичем Анненковим, у 1-й половині XIX століття, речей не було знайдено, але, як свідчать оксиди срібла на кістках, прикрас і речей у них було досить багато. Шиферні гробниці, виявлені під час розкопок храму на початку ХХ століття, київський археолог Сергій Петрович Вельмін датував кінцем XI або початком XII століття, за культурними шарами):
1. Мармуровий саркофаг, імовірно, великого князя Володимира I Святославича
– виявлений 1635 року за митрополита Петра Могили, рештки вийняті, саркофаг знову закопаний
2. Мармуровий саркофаг, імовірно, царівни Анни, дружини Володимира I Святославича
– виявлений 1635 року за митрополита Петра Могили, рештки вийняті, саркофаг знову закопаний
– вперше знайдений 1758 року, потім перепохований
– вперше знайдений 1758 року, потім перепохований
– вдруге знайдений 1824 року К.А. Лохвицьким зі зламаною на три частини фігурною кришкою з білого мармуру
– утретє виявлений 1826 року Н.Є. Юхимовим
5. Кам’яна гробниця, обкладена гладко тесаним каменем
– розкопана 1824 року К.А. Лохвицьким
6. Кам’яна гробниця, обкладена гладко тесаним каменем
– розкопана 1824 року К.А. Лохвицьким
7. Кам’яна гробниця, обкладена гладко тесаним каменем
– розкопана 1824 року К.А. Лохвицьким
8. Складена гробниця з червоного шиферу, імовірно, Володимира I Святославича, трапецієподібної форми з пласкою кришкою, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб)
– розкопана 1826 року Н.Є. Юхимовим, зберігалася в підцерков’ї нової Десятинної церкви 1842 року, з 1939 року в Заповіднику «Софія Київська», станом на 2020 рік такої в наявності не було
9. Складена гробниця з червоного шиферу, імовірно, великої княгині Ольги, прямокутної форми з орнаментами XI століття, кришка двосхила, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб)
– вперше знайдена 1826 року Н.Є. Юхимовим, залишена на місці виявлення
– вдруге знайдена 1908 року Д.В. Мілєєвим і Б.В. Фармаковським на тому ж місці, досліджена й знову засипана
– утретє знайдена 1918 року й перенесена до Київського історичного музею (нині Національний музей історії України), нині експонується в Трапезній церкві Національного заповідника «Софія Київська»;
10. Складена гробниця з шиферу, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб), форма гробниці не відзначена. Цю знахідку можна віднести до XI – XII ст.
– знахідка І.А. Хойновського під час розкопок церкви навесні 1892 року
11. Складена гробниця з шиферу, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб), форма гробниці не відзначена. Цю знахідку можна віднести до XI – XII ст.
– знахідка І.А. Хойновського під час розкопок церкви навесні 1892 року
12. Складена гробниця з шиферу, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб), форма гробниці не відзначена. Цю знахідку можна віднести до XI – XII ст.
– знахідка І.А. Хойновського під час розкопок церкви навесні 1892 року
13. Складена гробниця з шиферу, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб), форма гробниці не відзначена. Цю знахідку можна віднести до XI – XII ст.
– знахідка І.А. Хойновського під час розкопок церкви навесні 1892 року
14. Погано збережена складена гробниця з шиферу
– виявлена в 1908 – 1914 рр. Д.В. Мілєєвим поза стінами церкви
15. Погано збережена складена гробниця з шиферу
– виявлена в 1908 – 1914 рр. Д.В. Мілєєвим поза стінами церкви
16. Складена гробниця X століття з червоного шиферу, прямокутної форми без орнаментів з пласкою кришкою, плити скріплені за допомогою системи пазів, її «приписують» великому князю Святославу I Ігоревичу, який загинув 972 року
– експонується в Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська»
17. Дерев’яна труна, імовірно, князя Ростислава Мстиславича
– виявлена 1939 року експедицією М.К. Каргера. У Національному музеї історії України експонуються знайдені в могилі фрагменти піхов меча та їхній наконечник
18. Уламки мармурового саркофага з орнаментом, княже поховання XI століття
– знайдені 1939 року експедицією М.К. Каргера, імовірно, у колекції Національного заповідника «Софія Київська», з серпня 2021 року на виставці «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-художній образ» Національного музею історії України
У 1938 – 1940 рр. експедицією М.К. Каргера було знайдено 8 гробниць у давній церкві та 2 гробниці поза церквою.
У Софійському соборі знаходилися й поблизу нього знайдені:
19. Монолітний мармуровий Саркофаг великого князя Ярослава I «Мудрого», прямокутної форми з орнаментами, кришка двосхила, експонується в Софійському соборі
20. Монолітний мармуровий саркофаг, імовірно, великого князя Володимира II «Мономаха», прямокутної форми з орнаментом, без кришки, експонується в Софійському соборі
21. Складена гробниця XI століття з червоного шиферу, прямокутної форми без орнаментів з пласкою кришкою
– знайдена під час проведення земляних робіт у квітні 1984 року на території Заповідника «Софія Київська», експонується в Софійському соборі
По вулиці Десятинній, 9 знайдена гробниця, можливо з Андріївського (Янчиного) монастиря:
22. Розламана на шматки складена гробниця з шиферу, імовірно, великого князя Ярополка II Володимировича, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб)
– знайдена навесні 1892 року І.А. Хойновським
На перехресті Володимирської й Ірининської вулиці знайдена гробниця з Церкви Успіння Богородиці:
23. 7 плит із шиферу з гробниці
– знайдені в 1909 – 1911 рр. під час досліджень залишків храму
У Михайлівському Золотоверхому монастирі знайдені: 24. Саркофаг неясної форми
– знайдений 1887 року
25. Складена гробниця з шиферу
– виявлена в ході розкопок, використовувалася вдруге в XVII столітті
За час вивчення руїн Успенського собору Києво-Печерської лаври та поблизу нього знайдено приблизно 16 складених гробниць з шиферу:
26. Складена гробниця з шиферу
– досліджена 2008 року в Успенському соборі Г.Ю. Івакіним
27. Складена гробниця XI століття з червоного шиферу, прямокутної форми без орнаментів з пласкою кришкою, плити скріплені за допомогою системи пазів
– де знайдена невідомо, знаходилася в Києво-Печерській лаврі, нині експонується в Національному музеї історії України
У Кирилівській церкві – 4 похоронні ніші-аркосолії.
Знайдені на території Києва поховання, збережені й втрачені, але описані, становлять:
– кілька мармурових монолітних саркофагів;
– понад десяток складених шиферних гробниць;
– кілька кам’яних гробниць, складених із гладко тесаного каменю;
– одне поховання в дерев’яній труні.
Кам’яні монолітні саркофаги й складені гробниці з’явилися в похоронній традиції Русі наприкінці X – XI ст., коли проводилася активна християнізація всіх сторін суспільного життя. Обряд поховання, що дістався слов’янам від візантійців, передбачав поміщення тіла в якусь оболонку, що слугувала йому останньою домівкою, так виникла потреба в трунах. Поховання княжої знаті стали звершувати по-грецьки – у саркофагах і гробницях – кам’яних, цегляних і дерев’яних, які ставили або будували в храмах та їхніх підцерков’ях.
Під час розкопок на ділянці поблизу Десятинної церкви було виявлено майстерні – з обробки шиферних плит. Згідно з радянським археологом Михайлом Костянтиновичем Каргером, уже в XI столітті в Києві працювали й руські майстри-каменерізи, які виготовляли «многочисленные шиферные гробницы для киевской знати, и среди них наряду с гладкостенными известны и гробницы, сплошь покрытые барельефами, аналогичными тем, что украшают в Софийском соборе архитектурные детали из того же шифера».
Монолітні саркофаги, знайдені на території Києва, являють собою один тип – саркофаги прямокутної форми, виготовлені з моноліту каменю. Найраніші з них датуються початком XI століття. Це єдиний добре збережений мармуровий Саркофаг Ярослава «Мудрого». Він має високу двосхилу кришку. Привертає увагу й така незвичайна деталь, як отвори в днищах саркофагів. На сьогодні практично в жодній публікації про похоронні споруди з такою деталлю в пристрої немає пояснення їхнього призначення.
Складені гробниці, також являють собою один тип – шиферні гробниці, складені з окремих кам’яних плит, вони не були герметичними, тому їх зазвичай закопували в землю. Такого виду гробниці поділяються на два види:
– Складені гробниці прямокутної форми, складені з окремих кам’яних плит;
– Складені гробниці трапецієподібної форми, тобто такі, що мають розширення до головної частини, складені з окремих кам’яних плит.
Кріплення плит в єдину конструкцію проводилося за допомогою залізних зв’язків (їх називають по-різному – прутами, скобами), або найчастіше за допомогою системи пазів. Останній принцип кріплення скрізь однаковий: жолобки в плиті-дні для кріплення поздовжніх і торцевих стінок, жолобки в ножному й головному кінцях поздовжніх стінок для закріплення торцевих плит. Згідно з публікаціями, така форма похоронних споруд існувала практично лише в домонгольський час і пізніше не зустрічалася.
Деякі дослідники вважали й вважають, що деякі мармурові саркофаги поміщали в складені шиферні гробниці. Вони спираються, як на аналогію, на слова літописця про поховання 1078 року великого князя Київського Ізяслава I Ярославича: «Уложиша и в раку камяну и мороморяну». Однак, на думку дослідниці архітектурного декору та прикладного мистецтва Київської Русі Єлизавети Іванівни Архипової, фізично зробити це було неможливо. Шиферні гробниці збирали з плит, глибина пазів яких становила трохи більше 2 см. До того ж, щоб така конструкція не розпалася, їх скріплювали залізними зв’язками або збирали прямо в могилі. Відомості ж про подвійні або потрійні гробниці належать до поховань у дерев’яних трунах.
Є також версія, що складені гробниці, як і нижчі скринькові, зазвичай поміщали в аркосолії – спеціальні похоронні ніші в стінах храмів. Ця традиція існувала у Візантії та поширилася в Давній Русі з 2-ї половини XI століття.
Для періоду XI – XIII ст. у складених гробницях використовувалися два варіанти кришок. Перший варіант – двосхила, другий варіант – пласкі кришки-плити, які були досить поширені.
Княжі поховання в шиферних гробницях переважно належать до XI – XII ст. Необхідно зазначити, що згідно з працями на цю тему, складені гробниці, що використовувалися у 2-й половині XI – XIII ст., у цей час уже практично ніколи не орнаментувалися.
ЗБЕРЕЖЕНІ МОНОЛІТНІ САРКОФАГИ ТА СКЛАДЕНІ ГРОБНИЦІ, ЕКСПОНУЮТЬСЯ:
У Національному музеї історії України (вулиця Володимирська, 2) експонується 1 складена гробниця:
27. Складена гробниця XI століття з червоного шиферу, прямокутної форми без орнаментів з пласкою кришкою, плити скріплені за допомогою системи пазів, де знайдена невідомо
У Національному заповіднику «Софія Київська» експонується 2 саркофаги та їхні уламки, а також – 3 складені гробниці:
9. Складена гробниця з червоного шиферу, імовірно, великої княгині Ольги, прямокутної форми з орнаментами XI століття, кришка двосхила, плити скріплені за допомогою залізних зв’язків (скоб) з Десятинної церкви, експонується в Трапезній церкві;
16. Складена гробниця X століття з червоного шиферу, прямокутної форми без орнаментів з пласкою кришкою, плити скріплені за допомогою системи пазів, з Десятинної церкви, експонується в Софійському соборі;
18. Уламки мармурового саркофага з орнаментом, княже поховання XI століття;
19. Монолітний мармуровий Саркофаг великого князя Ярослава «Мудрого», прямокутної форми з орнаментами, кришка двосхила з Софійського собору, експонується в Софійському соборі;
20. Монолітний мармуровий саркофаг, імовірно, великого князя Володимира «Мономаха», прямокутної форми з орнаментом, без кришки з Софійського собору, експонується в Софійському соборі;
21. Складена гробниця XI століття з червоного шиферу, прямокутної форми без орнаментів з пласкою кришкою, знайдена на території Заповідника «Софія Київська», експонується в Софійському соборі.